Читать книгу Загадкова кімната онлайн

45 страница из 105

У кімнаті чути тільки моє важке дихання. За кілька секунд звук повторюється. Уривчасте рипіння – наче щось важке тисне на мостини.

Кладу листа назад у конверт і ховаю його під матрац. Кваплюся до дверей. Притискаюся до них вухом. Дослухаюся.

Тиша.

Бабах.

Стукіт у двері відлунює вібрацією в усьому тілі.

Вражено відсахуюся, хапаючи повітря.

– Хто там? – Трем у голосі приховати несила.

– Всього лиш я.

Розпружуюся. Це Джек. Опускаю руки, намагаюся вирівняти дихання й заспокоїтися. Думаю про те, що варто попросити його піти, але він додає:

– Я оце подумав: у вас, бува, не знайдеться вільної хвилинки?

Відчиняю двері – не надто широко, втім, – щоб дізнатися, чого він хоче.

Але я одразу ж розумію, що припустилася помилки. Слід було сказати йому, що я вже в ліжку. Він в елегантних штанях, налощених черевиках, випрасуваній білій сорочці, а на шиї золотий ланцюжок. Від нього тхне милом і різким, з пряним ароматом, лосьйоном після гоління. Він виглядає так, наче зібрався на побачення. Може, вони з Мартою кудись ідуть?