Читать книгу Кат онлайн

20 страница из 129

– Приманка? – запитала вона, глипаючи то на одного агента, то на другого.

– Можливо, тепер ви розумієте, чому ми вирішили, що ви маєте про це знати, – сказала Кертіс.

– Не зовсім, – відповіла Бакстер, стрімко повертаючись до норми.

Кертіс, явно вражена, повернулася до Ваніти.

– Я сподівалася, що ваше управління більше за інші хотітиме…

– Ви знаєте, скільки злочинів, що копіювали «Лялькаря», сталося у Британії за останній рік? – перервала її Бакстер. – Я знаю про сім, але я завзято намагаюся про них не дізнаватись.

– І це вас геть не бентежить? – запитала Кертіс.

Бакстер не розуміла, чому має витрачати на це жахіття більше часу, ніж на п’ять, які опинилися на її столі того ранку.

– Фрики такі фрики, – стенула вона плечима.

Руш мало не вдавився помаранчевим желейним немовлям.

– Послухайте, Летаніель Массе був украй розумним, винахідливим і плідним серійним убивцею. Інші – щонайбільше психи, які паплюжать мертвих, перш ніж їх відшукає місцева людина у формі.

Бакстер вимкнула свій комп’ютер і зібрала сумку, готуючись піти.