Читать книгу Кат онлайн

22 страница из 129

Бакстер із подивом виявила, що агент ЦРУ розмовляє з бездоганним англійським акцентом.

– Що змінили? – спитала вона й уважно прислухалася: може, він придурюється, щоб її накрутити?

– Желейних немовлят, – сказав він, колупаючись у зубах. – Вони вже не такі на смак, як колись.

Кертіс знічено й роздратовано терла собі лоба. Бакстер підняла руки й нетерпляче поглянула на Ваніту.

– Мені треба в одне місце, – відверто заявила вона.

– Старша інспекторко, ми маємо підстави вважати, що це не просто чергове бездумне наслідування, – наполягла Кертіс, показавши на фотографії в намаганні повернути засідання в належне річище.

– Ви маєте рацію, – погодилася Бакстер. – Це навіть не воно. Тут нічого не зшивали.

– Сталося ще одне вбивство, – голосно й різко заявила Кертіс, а тоді знову заговорила професійним тоном. – Два дні тому. Місце було… підхоже в тому розумінні, що ми змогли спинити витік відомостей до ЗМІ, принаймні тимчасово. Але ми не очікуємо, що справді зможемо замовчувати від усіх інцидент такого, – вона поглянула на Руша, чекаючи на допомогу, але не дочекалася, – характеру довше, ніж іще один день.