Читать книгу Кат онлайн

18 страница из 129

Бакстер повернулася до Ваніти й зачекала.

– Агенти Кертіс і Руш приїхали з Америки лише сьогодні ввечері, – сказала Ваніта.

– Логічно, – відповіла Бакстер терплячішим тоном, аніж хотіла. – Я сьогодні трохи поспішаю, тож…

– Можна, командирко? – ґречно спитала Ваніту Кертіс, а тоді повернулася до Бакстер. – Старша інспекторко, ви, звісно, чули про тіло, знайдене майже тиждень тому. Що ж…

Бакстер із непроникним обличчям знизала плечима, спинивши Кертіс, перш ніж вона бодай розпочала.

– Нью-Йорк? Бруклінський міст? – вражено запитала Кертіс. – Повішений? Світові новини?

Бакстер вимушено притлумила позіх.

Руш попорпався в кишені піджака. Кертіс зачекала, коли він дістане щось корисне, та замість цього він вийняв сімейний пакунок «желейних немовлят» і розкрив його. Помітивши сердите обличчя жінки, запропонував цукерку їй.

Кертіс, зігнорувавши його, відкрила сумочку й дістала папку. Знайшла там низку збільшених фотографій і поклала їх на стіл перед Бакстер.

Раптом до неї дійшло, чому ці люди приїхали аж сюди, щоб побачитися з нею. Перше фото було знято знизу, з рівня вулиці. На тлі яскравого світла, що йшло від міста, вималювались обриси тіла, повислого між кабелями на сотню футів вище. Його кінцівки неприродно зігнулися.