Читать книгу Кат онлайн

29 страница из 129

До 22:17 Тіа заснула на дивані, а Томас покинув Бакстер і Едмундса, давши їм поговорити й узявшись за прибирання на кухні. Едмундс тим часом перейшов на вино й наливав їм повні келихи, поки вони теревенили над останніми зблисками чайних свічок.

– То як там справи у відділі шахрайства? – тихо спитала вона й позирнула назад, на диван, щоб пересвідчитися в тому, що Тіа точно спить.

– Я ж тобі казав… чудово, – промовив Едмундс.

Бакстер терпляче зачекала.

– Що таке? Все добре, – додав він і схрестив руки на грудях у намаганні захиститися. Бакстер промовчала.

– Усе в нормі. Що ти хочеш від мене почути?

Бакстер однаково не прийняла його відповіді, і він нарешті всміхнувся.

Надто вже добре вона його знає.

– Мені страх як нудно. Річ не в тому, що… Я не шкодую про те, що пішов із відділу вбивств.

– А звучить так, ніби шкодуєш, – натякнула Бакстер. Вона намагалася вмовити Едмундса повернутися щоразу, коли вони бачилися.

– Тепер я маю змогу нормально жити. Реально можу бачити свою доньку.

– Це марнування ресурсів, та й усе, – сказала Бакстер, і сказала щиро. Офіційно саме вона затримала горезвісного «Лялькаря». Неофіційно справу розплутав Едмундс. Лише він зміг побачити, що ховається за хмарою брехні та облуди, яка засліпила Бакстер і решту їхньої команди.