Читать книгу Кат онлайн

27 страница из 129

– Дякую. Мені це потрібно.

– Не дякуй. Це постарались Алекс і Тіа.

Вони обоє підняли келихи за Едмундса, стоячи у дверях, а тоді Бакстер вискочила на робочу поверхню, щоб подивитись, як Томас куховарить.

Вони зустрілись у годину пік вісім місяців тому, під час одного зі страйків лондонського метро – регулярних, але незмінно руйнівних. Томас утрутився, коли розлючена Бакстер здуру спробувала заарештувати одного з робітників, які мітингували за кращу платню й безпечніші умови роботи. Він відзначив, що формально вона буде винна у викраденні людини, якщо затримає того пана в одежі підвищеної видимості й виконає свою погрозу, змусивши його проти його волі пройти разом із собою шість миль до Вімблдону. Тоді вона замість нього заарештувала Томаса.

Томас був людиною лагідною й чесною. Він був гарний – відзначався такою ж типовою красою, як його смаки в музиці, – та старший за неї більш ніж на десять років. Надійний. Томас знав, хто він такий і чого хоче: охайного, заспокійливо тихого, комфортного життя. А ще він був юристом. Бакстер усміхалася, думаючи, як сильно його зненавидів би Вульф. Вона часто замислювалася, чи не привабило її в ньому саме це.