Читать книгу Кат онлайн

26 страница из 129

Стіл був накритий на чотирьох; миготливі чайні свічки наповнювали кімнату світло-помаранчевим сяйвом, яке підкреслювало неслухняне руде волосся Алекса Едмундса. Її довготелесий колишній колега ніяково стояв без діла, тримаючи в руці порожню пляшку з-під пива.

Бакстер, хоч і сама була висока, мусила стати навшпиньки, щоб його обняти.

– Де Тіа? – спитала вона друга.

– Розмовляє телефоном із нянькою… знову, – відповів він.

– Ем? Це що, ти? – гукнув чіткий голос із кухні.

Бакстер змовчала. Вона була надто виснажена, щоб дозволити нав’язати собі допомогу з вечерею.

– У мене тут вино! – грайливо додав голос.

Це спокусило її ввійти в ідеальну, наче в шоурумі, кухню, де у приглушеному світлі булькали кілька першокласних пателень. Над ними чаклував чоловік у стильній сорочці під довгим фартухом, раз у раз помішуючи їх чи нагріваючи сильніше. Бакстер підійшла і швидко поцілувала його в губи.

– Я за тобою скучив, – промовив Томас.

– Ти казав щось про вино? – нагадала вона йому.

Він засміявся й налив їй келих із відкритої пляшки. Бакстер сказала: