Читать книгу Де живе свобода. Її полиновий присмак онлайн

4 страница из 89

– Не знаю, зрозумієш ти мене чи ні, але спробую пояснити. Ми хотіли бути вільними, ні від кого і ні від чого не залежати, щоб бути разом, відкинувши всі умовні рамки, які встановило суспільство, – пояснила Віталія. – Вирішили, що саме там, де живе свобода, ми зможемо пожити деякий час щасливо і відчути себе по-справжньому вільними.

Валентина мовчала, напевно, намагаючись зрозуміти логіку у діях закоханих.

– Не розумію, вибач, – промовила вона згодом. – Можна було б поїхати з міста, якщо воно вас так обтяжувало, оселитись деінде, наприклад десь у тихому селі.

– Ми хотіли стати вільними, – повторила Віталія, зробивши наголос на слові «вільними». – Розумієш?

– У моєму розумінні вільними можна бути будь-де, – тихо промовила Валентина.

– Ось ти, Валю, відчуваєш свою свободу?

– Так! Мене наразі ніщо не обтяжує. Є робота, яку я люблю, коханий чоловік, бажана спільна дитина. Що ще потрібно?

– Ви залежні від грошей, яких, напевно, не вистачає на подорожі, залежні від правил поведінки, від законів, а ми тоді хотіли буди повністю вільними, щоб дихати свободою, насолоджуватися нею! Розумієш?!