Читать книгу Де живе свобода. Її полиновий присмак онлайн

8 страница из 89

– Рада чути тебе, Родю! – промовила вона з любов’ю. – Мені потрібна твоя порада.

– Слухаю тебе.

– Я зустрічалася з Валентиною, і, на її думку, мені потрібно зустрітися з мамою і спробувати порозумітися.

– Слушна думка! Чому б і ні?

– Я вагаюсь.

– Чому?

– Лише тобі можу зізнатися: мені страшно з нею зустрічатися.

– Кохана, нічого не бійся! Ти доросла людина і вільна у своєму виборі, – сказав Родіон. – Як на мене, спробувати можна. Не вийде розмови, то розвернешся і підеш, ніхто тебе за це бити не буде.

– Я не знаю, як витримати ще один удар, коли… коли ми не порозуміємось, – зізналася Віталія.

– Не сприймай це як черговий удар долі, сподівайся на краще, але будь готова до гіршого. Головне – зберігай спокій і не бійся. Страх паралізує, і тоді співбесідник це відчує і цим скористається. Ти ж у мене сильна! Я це знаю! Коли буде важко – згадай про мене, уяви, що я поруч з тобою і тримаю тебе за руку. Добре?

– Дякую тобі, мій любий! Так і зроблю, – пообіцяла жінка.

– Якщо надумала, то не відкладай справу у довгий ящик, не дай ваганням узяти верх, – порадив Родіон.