Читать книгу Просто гра онлайн

71 страница из 86

– Приємно чути, Ярику! – промовила вона і прибрала зі столу. – Ти сьогодні коли повернешся додому?

– Буду рано, – відповів він. – Іди до мене, є розмова. – Рукою він запросив Марго сісти йому на коліно.

Марго не ставила зайвих питань – слухняно підійшла легкою ходою і, присівши, ніжно обвила шию чоловіка тонкими руками. Її волосся приємно лоскотало щоку, а запах тіла збуджував так, що Латиш не стримався й торкнувся губами шиї Марго.

– Завтра о третій ранку я з хлопцями поїду до Німеччини, – сказав він.

– Знову за автівками?

– Так. Усе, як завжди, але не зовсім, – посміхнувся він. – Гнатимемо машини, але не одну і не дві. Потім спробуємо одразу продати їх на Західній.

– На це потрібний час, – зауважила Маро.

– Спробуємо скинути автівки дешевше, ніж завжди. Тоді з вирученими коштами ще раз поїдемо за кордон. Скільки таких «рейсів» зробимо, ще не відомо, але під час останнього пригонимо сюди пару машин, завантажених запчастинами до іномарок. Така масштабна справа в нас уперше, тож сподіваюсь, що все вийде і зірвемо гарний куш, – пояснив Латиш.