Читать книгу Просто гра онлайн

73 страница из 86

– Не відмовлюсь від такого подарунка, – сказала Марго, задоволено усміхнувшись. – Головне – бережи себе!

– Обіцяю! – промовив він і поцілував тонкі прохолодні пальці жінки.

У двері постукали, і Марго підвелася, підійшовши до вікна.

– Відчинено! – гукнув Латиш.

– Там вчорашній відвідувач до тебе рветься, – зазирнувши всередину, доповів охоронець.

– Який відвідувач?

– Той, що вчора взяв у тебе бакси в борг.

– Чого він хоче? – уже роздратовано спитав Латиш.

– Не знаю, але верещить, що конче потрібно з тобою зустрітися.

Латиш наказав привести того, хто ще вчора ввечері благав позичити йому грошей. Вигляд у відвідувача був якийсь нездоровий: обличчя подряпане, на голові запеклася кров, а сам аж червоний від обурення настільки, що ладен поглядом спопелити все навколо.

– Доброго дня! – стримано промовив Латиш.

– Кому як! Як на мене, день зовсім поганий! – випалив відвідувач, з шумом випускаючи повітря.

– Що трапилось? Ти хотів стати бізнесменом – я надав тобі таку можливість. Чи, може, мені за тебе закупити техніку, відеокасети, знайти приміщення? Чи ще й відвідувачів на сеанс знайти?