Читать книгу Зміщення спектра онлайн

26 страница из 64

– Де? Сам не знаю. Крім того, що це якийсь дуже дивний об’єкт. Зараз по тебе під’їде машина. Спакуй якийсь одяг, зубну щітку, бо це трохи потриває… Дякую тобі, Кубо, – сказав він тихо і від’єднався.

Він не пригадує, коли останній раз його батько звертався до нього «Кубо»…

Він поклав у наплічник свій ноутбук, кинув косметичку і запхав змінну нижню білизну. За п’ятнадцять хвилин він сидів на задньому сидінні величезного «мерседеса». Мовчазний водій, одягнений у чорний льняний костюм, білу сорочку й недбало перекинуту довкола шиї краватку, нічого не знав про якийсь там проєкт. Засипаний питаннями, подивився на нього підозріло і відповів:

– Це не моя справа, шановний пане. Шефуньо все вам пояснить; я маю, шановний пане, в телефончику адреску, і на неї жену. Можу лише те сказати і нічого більше, що це якесь глибока діра в лісах на Мазурах, бо навіть GPS цього не показує.

– Тоді вибачайте, – посміхаючись, відповів він, – я думав, що це ви – шефуньо. Я давно не бачив такої вишуканої краватки. З шовку?