Читать книгу Радощі і прикрощі славнозвісної Молл Флендерс онлайн

31 страница из 95

Протягом півроку ми неодноразово вдавалися до подібних утіх. Наші короткі злочинні побачення відбувалися зазвичай у будинку, коли мати і сестри йшли в гості, а батька і молодшого брата не було. Він пильно стеріг їх усіх і ніколи не втрачав можливості з’явитися до мене, заздалегідь знаючи, що застане мене саму і ніхто нам не завадить.

На щастя, я не завагітніла.

Однак, на жаль, його молодший брат теж звернув на мене найпильнішу увагу.

Цього юнака звали Роберт; зустрівши мене одного вечора в саду, він, червоніючи і хвилюючись, зізнався мені в коханні, запропонувавши без жодних натяків руку і серце і присягнувшись у щирості своїх намірів. Я була збентежена.

– Сер Роберте, – промовила я, ховаючи очі,– мені втішні ваші слова, не приховую. Однак такий союз неможливий. Наш шлюб визнають нерівним, а ваша родина ніколи мені не пробачить. Я не хочу бути невдячною щодо вашої матінки, яка настільки великодушно прихистила мене, коли я перебувала в безпорадному стані…

Як тільки я не переконувала юнака відмовитися від цих думок; приховала одну лише правду, яка поклала б край усім його вимогам, але я не наважилась навіть натякнути про це.