Читать книгу Радощі і прикрощі славнозвісної Молл Флендерс онлайн

64 страница из 95

Ці люб’язності – ось і все добро, яке мені від нього дісталося; шкода тільки, що він змарнував майже весь мій статок, та ще й змусив мене красти те, що за законом мало дістатися кредиторам, щоб не залишитися без шматка хліба.

І все ж я зробила так, як він мені наказав, а після цього більше не з’являлася в нашому будинку, побоюючись, що мене схоплять кредитори: адже чоловік незабаром був оголошений повним банкрутом.

Не знаю як, але йому вдалося втекти з в’язниці бейліфа.

Через день, пізно вночі, він повернувся додому, перевіз залишки своїх товарів до схованки, зачинив крамницю, за безцінь продав усе майно і втік до Франції. Звідти він прислав мені кілька листів і більше не подавав жодних ознак життя. Він так спритно провернув усе це, що кредитори не встигли накласти арешт на його майно. Не забув він і про мене, залишивши п’ятсот фунтів.

До нашого будинку я більше не поверталася, адже як і раніше вважалася його дружиною і могла потрапити під суд за його провини. Статок мій помітно поменшав; до того ж, моє становище солом’яної вдови було прикре і вельми делікатне. Я не могла знову вийти заміж, незважаючи на впевненість, що чоловік мій ніколи більше не повернеться до Англії, проживи він навіть ще півстоліття. У мене не було друзів, з якими я могла б порадитися, я втратила всі знайомства, а двері будинку, де жили мої діти від першого шлюбу, були зачинені для мене назавжди. А найгірше було те, що судова влада йшла за мною назирці.