Читать книгу Радощі і прикрощі славнозвісної Молл Флендерс онлайн

84 страница из 95

Моя свекруха була балакуча і постійно розважала мене розповідями про країну, в якій ми всі жили. Я дізналася, що більшість мешканців цих місць прибули з Англії в невимовно поганому стані. Умовно вони ділилися на два розряди: одні були привезені на суднах і відразу продані на службу, інші, після перебування в англійських в’язницях і пом’якшення вироку, заслані за різні злочини.

– Коли всі ці люди ступають на цю землю, – розповідала свекруха, – багаті плантатори купують їх, як рабів, не роблячи особливих відмінностей; злочинці же працюють на полях до закінчення терміну. Потім уряд надає кожному з них по кілька акрів землі. Спочатку розчищається і обробляється ділянка і засівається, зазвичай, тютюном і пшеницею для власного споживання. Потім під майбутній урожай купці відпускають у кредит землеробське знаряддя, одяг та інші необхідні речі. Щорічно розширюються оранки, купується все необхідне, у тому числі робоча худоба. Таким чином, моя дорогенька, чимало засуджених до шибениці стають впливовими людьми. Дехто з наших світових суддів, офіцерів і членів магістрату носить на тілі каторжне тавро. Я ж і сама належу до другого розряду тутешніх мешканців, – посміхнувшись, додала моя свекруха. – Мене заслали сюди через одну дурницю, яку я зробила в молодості. Мені до сьогодні неприємно про це згадувати… проте, це правда.