Читать книгу Острів Дума онлайн

191 страница из 232

– Знаєш, що я подумав? Дружба, заснована на сміху, завжди щаслива.

– Напевне наступною роботою в тебе буде написання тих пророцтв, що трапляються нам у китайських пиріжках, – зауважив я.

– Трапляються роботи й гірші, мучачо. Істотно гірші.

IV

Йдучи назад, я повертався думками до міс Істлейк, старенької леді у величезних кедах і крислатому солом’яному капелюсі, котра виявилася фактичною власницею цілого острова біля узбережжя Флориди. Не Нареченою Хрещеного Батька, а дочкою барона-землевласника і прямо тобі Патронесою Митців. Мій розум знову фатально занесло кудись на манівці, тож я не міг пригадати імені її батька (щось просте, односкладове), але ситуацію загалом, як її мені змалював Ваєрмен, я пам’ятав. Нічого схожого на це я ніколи не чув, хоча коли заробляєш собі на життя будівництвом, стикаєшся з різними дивними варіантами права власності. Я вирішив, що це цікавий приклад винахідливості… коли, як у цьому випадку, йдеться про збереження більшої частини свого маленького королівства у стані природної недоторканності. Питання тільки – заради чого?