Читать книгу Острів Дума онлайн

56 страница из 232

Джек повільно підкотив до заднього входу, хоча, враховуючи те, що фасад будинку висів над Мексиканською затокою, цей вхід був єдиним.

– Дивно, як це його дозволили збудувати таким чином, – здивувався Джек. – Мабуть, багато чого робилося інакше в старі часи. – Певне, старими часами хлопцеві ввижалися 1980-ті роки. – Ось ваша машина, сподіваюся, вона в порядку.

Правобіч дому на покритому потрісканим асфальтом майданчику стояв середніх розмірів автомобіль тієї анонімної американської марки, на яких спеціалізуються орендні агенції. Я не сідав за кермо з того дня, як місіс Фіверо збила Ґендальфа, тож кинув лиш побіжний погляд на машину. Мене більш цікавив винайнятий мною рожевий коробкоподібний монстр.

– Хіба тут не діють норми, що забороняють зводити будівлі надто близько до берега затоки?

– Зараз, звичайно, вони є, але коли його зводили, певне що не було. Хоча з практичної точки зору – це результат берегової ерозії. Сумніваюся, що дім точно так стирчав над водою, коли його збудували.

Хлопець безперечно мав рацію. Я вже звернув увагу на так звану Флоридську кімнату – криту терасу на палях заввишки шість футів. Якщо ці палі не забито на шістдесят футів углиб скельної основи, колись цей дім цілком опиниться в Мексиканській затоці. Справа часу.