Читать книгу Загадкова кімната онлайн
33 страница из 105
Мені потрібна правда.
Хай там як, я піду до цього доктора Вілсона, якщо це ощасливить батьків і вони нарешті від мене відчепляться.
Решту вечора ми поводимося так, наче нічого не сталося. Отак воно й ведеться зазвичай у таких родинах, як у нас, – якщо виникає якась незручна ситуація, зустрінь її, знешкодь, а потім заховай якомога глибше.
Наші посиденьки завершуються тим, що батьки обіцяють за два тижні навідати мене в Лондоні. Лишень коли я вже прямую до автівки, до мене дещо доходить.
Я ж так і не сказала їм, що переїжджаю до тієї кімнати в будинку Марти й Джека.
Розділ третій
У день мого переїзду Марта з Джеком чекають на мене біля вхідних дверей – точнісінько так, як роблять це мої батьки щоразу, коли я приїжджаю їх навідати. Я бачу їх, щойно вибираюся з автівки «Uber», тягнучи єдину свою валізу. І це видовище змушує мене нервуватися. Якось я не розраховувала на свято з нагоди власних вхідчин і на килимок «Ласкаво просимо» перед дверима, об який треба обтрусити черевики, перш ніж зайти. Певна річ, вони хочуть просто привітати мене з переїздом, вмовляю я себе.