Читать книгу Загадкова кімната онлайн

37 страница из 105

– Викинули гроші на вітер, Лізо, і то неабиякі. Слід було привезти все, в нас місця вистачить. – І додає квапливо. – Еге ж, Марто?

Та осудливо цокає язиком.

– Та дай ти дівчині оговтатися, вона ж щойно ввійшла! Про речі поговоримо іншим разом. Я певна, що зараз єдине, чого кортить Лізі, – це облаштуватися.

Я квапливо запевняю обох, що все гаразд; мовляв, той сервіс зберігання, яким я користуюся, мені цілком підходить.

Так химерно: коли ти приходиш на оглядини будинку, квартири чи кімнати, то ніколи не помічаєш маленьких недоліків, хоча й намагаєшся їх видивитися. Лишень коли ти вже переїхав, на тебе чатують неприємні сюрпризи. Напередодні вночі пройшла коротка, але рясна літня злива, і зараз я помічаю краплі навколо мансардного вікна, а стеля навколо наче повогшала. Я вказую на це Джекові.

Він якийсь час вивчає вікно, наче сподіваючись, що під його поглядом воно висохне саме.

– А я ж вважав був, що вже відремонтував цю штуку. Але байдуже, принесу драбинку й гляну.

– Це не горить. Зробите, коли буде нагода.