Читать книгу Загадкова кімната онлайн

35 страница из 105

Марта дивиться на мене так, наче я – її обожнювана родичка.

– Ми хочемо, щоб у нашому будинку ви були дуже щасливі. У вашому будинку.

«У вашому будинку». Мене раптом вражає розуміння: я житиму в будинку, який насправді не мій. У будинку, де мешкають також його власники – двоє чужих мені людей.

– Дивно, що ви так швидко змогли розірвати договір про оренду з вашим попереднім домовласником, – зауважує Джек.

Я міцніше стискаю ручку валізи.

– Та я в подруги жила. Цими днями знайти нормальне помешкання за пристойну ціну в Лондоні просто неможливо. Не уявляєте, яка я щаслива, що мені трапила ваша кімната. – Цього разу я всміхаюся цілком щиро.

Я й справді щаслива. Адже цей переїзд має для мене величезне значення.

Джек квапливо забирає в мене валізку, а Марта веде мене досередини.

Сьогодні в передпокої світліше, тому я помічаю, що стіни прикрашають світлини й репродукції в рамах. У мене знову виникає це химерне бажання зупинитися на червоному з чорним килимі в самому серці будинку, але Марта веде мене до сходів. І відпускає мою руку.