Читать книгу Загадкова кімната онлайн

36 страница из 105

– Джеку, зроби-но нам честь, – м’яко просить вона. В голосі її бринить сміх, наче в дівчиська-реготухи.

Я йду за Джеком. А тоді чую, як тонко риплять сходи в мене за спиною. Марта піднімається останньою. На другому поверсі всі двері зачинені, цього разу включно з тими, що ведуть до ванної кімнати. Либонь, десь у глибині будинку прочинене вікно, тому що зимний протяг облизує мені ноги, коли ми піднімаємося сходами.

Моя кімната. Я вирішую, що варто це озвучити, тільки-но Джек прочиняє двері. Сьогодні її заливає доволі тьмяне денне світло. Тут задуха, а через це кімната здається меншою, стіни наче зсунулися. А ще цей бісів дражливий освіжувач повітря – він і досі залишається тут, наче непроханий сусіда, який оселився на дурняк і не сплачує своєї частини орендної плати.

Джек підкочує мою валізку до ліжка й віддає мені ключа від вхідних дверей. Марта стовбичить у дверному прочілі.

Джек дивиться на мій багаж.

– А ви, одначе, порожнем мандруєте!

– Так, більшість речей я залишила в сервісі зберігання.