Читать книгу Загадкова кімната онлайн

57 страница из 105

Щойно я зводжуся, мене поймає нестримне бажання відвідати вбиральню. Щосили стримуюся, стискаючи м’язи, квапливо втискаю ноги в свої закриті капці з облямівкою зі штучного хутра і знаходжу довжелезний, нижче коліна, кардиган, який слугує мені халатом.

Відчиняю двері, швидко спускаюся на поверх нижче, де розташований туалет. Джек не зважив за потрібне влаштувати мені екскурсію до ванни, але я пригадую, що це були єдині прочинені двері на другому поверсі.

Щойно я переступаю поріг, мене поймає бажання забратися геть. Ванна кімната стильна, з чорно-білою плиткою на підлозі, із дзеркалом у стилі арт-деко – сестрою-близнючкою того, що висить у холі, – зі світло-брунатною шафкою, на якій лежать два пухнасті, охайно складені рушники. Самої ванни я не бачу, бо шторка для душу засмикнута. Чи то Марта, чи то Джек тут нещодавно побували, бо стіни й досі упрілі.

Діставшись до унітаза, я підсмикую кардиган. Починаю стягати піжамні штани… і тут душова завіса рвучко відсмикується. Злякано скрикую, впускаю штани, вони падають аж до колін, а я незграбно відсахуюся вбік, до стіни.