Читать книгу Загадкова кімната онлайн

61 страница из 105

Сідаю на унітаз і починаю ретельно вивчати угоду. Дістаюся до розділу, на який варто було одразу звернути увагу, – обов’язки орендаря.

Переважна більшість – це ота звичайна бздура, але є ще дещо.

«Орендар має право користуватися виключно вбиральнею й душовою на першому поверсі.

Орендареві заборонено вживання їжі в кімнаті. Вживання алкоголю також заборонене.

Єдині особи, що мають змогу навідувати орендаря в кімнаті, – це батьки. Про їхні відвідини орендодавця має бути попереджено заздалегідь. Усі інші відвідини пожильця в будинку ЗАБОРОНЕНІ».

Відвідини заборонені. Це ж куди я потрапила – до вікторіанського пансіону для цнотливих панночок?

До мене потроху доходить: проживання в чужому будинку передбачає, що власні сподівання слід трохи притримати. Відкидаюся, спираючись спиною на холодну трубу позаду, в якій гучно булькотить вода. Сенсу аж надто перейматися з цього приводу немає. Я вже підписала угоду. Ніхто мене до цього не силував. Я нагадую собі: на чиїм возі сидиш, того й пісню співай.