Читать книгу Радислава. Історія одного кохання онлайн

30 страница из 77

До Києва молода бояриня Радислава Пилипівна прибулася майже заспокоєною й вдоволеною. Зупинилися вони в домі двоюрідного дядька Мстислава боярина Макара Заболотного, й на прикрість Радислави Устинія вмовила мужа свого не їхати далі в той день, а теж зупинитися в гостинній оселі родича-вдівця. Вечорілося, коли вони прибули до Києва, й втомлена довгою дорогою Радислава відразу ж після вечері вирішила покластися спати. Вона так втомилася, що навіть не звернула уваги на те, що Мстислав не покладався поряд, а з замисленим виглядом сидів біля вікна й дивився на Дніпро, котрий сірими могутніми хвилями плескався зовсім поряд будинку. Про кого він думав чи мріяв у ту хвилину – намислював їхнє спільне майбутнє життя… а чи сумував з приводу скорої розлуки з жоною брата свого? Радислава дуже хотіла вірити в перше, та все ж можливість другого вперто прохалася на думку. Вона заплющила очі, на котрих виступилися сльози, наказала собі не думати про погане… й майже відразу поснула міцним сном втомленої довгою дорогою людини.