Читать книгу Радислава. Історія одного кохання онлайн

34 страница из 77

– Якого дідька ти мене чіпаєш, коли я сказав, що хочу поспати?

Радислава відсторонилася подалі.

– Вже розвиднилося, – озвалася прохолодно, вражена й ображена тою холодністю та майже грубістю, з якою він до неї поставився. Швидко підхопилася на ноги, але все ж іще чекала того, що він вибачиться перед нею за цю грубість свою. Але не дочекалася. Мстислав смачно потягнувся, звівся на ноги й почав собі вдягатися, навіть не поглянувши на неї, навіть не озвавшись більш і коротким словом. Поводився він так, мов і не існувало її поряд нього, мов перетворилася вона враз на пусте місце. Й то ображало… як то ображало й скільки болю спричиняло молодій дружині, котра кохала й жадала бути коханою. Але відчувала себе в ту хвилину зовсім непотрібною та зайвою. Й вкотре вже питала вона себе, чому ж він так раптом перемінився до неї, чому заробився таким чужим і холодним? Адже по приїзді своїм до Пересопниці він був іншим. Можливо, вона ніколи не відшукає відповіді на це запитання.

– Одягайся, чого застиглася?