Читать книгу Радислава. Історія одного кохання онлайн

35 страница из 77

Знову грубе й холодне поводження, й ці наказні слова, кинуті їй, мов тій рабині, – Радислава відчула, що сльози знову набрякають у її очах, але не забажала виказати перед чоловіком свого болю. Просто обернулася до нього спиною з прохолодним виразом лиця й почала вмиватися. Вони виїздили разом з Романом Борисовичем, і біля підвод та коней Радислава знову зустрілася з жінкою, котра темною тінню посталася між нею та її молодим мужем. Зустрілася й зрозуміла, що підозри її стосовно зустрічі їхньої нічної є не зовсім безпідставними. Блакитні очі Устинії горілися й палали перемогою та вдоволенням, і навіть така ще молода бояриня, як Радислава, могла здогадатися по вигляду суперниці своєї, що та здобула над нею перемогу. Й слова Устинії, проказані їй на прощання, тільки все й підтвердили.

Устинія розквітла усміхом до неї.

– Бувай, родичко. Й пам’ятай – переді мною не встоїть жоден чоловік.

Радислава вся напружилася.

– До чого ти все це мені говориш?

– А ти не здогадалася?

– Ти…

– Молися, щоб Господь подарував тобі сили пережити біль. Тому що чоловіка свого ти вже втратила, люба Радиславо.