Читать книгу Радислава. Історія одного кохання онлайн

50 страница из 77

Вже котра ніч без сну вплинула на неї вкрай недобре, й ранком Радислава підійнялася з ложа геть виснаженою й втомленою, мов то й не було її зовсім – довгої темної ночі відпочинку. Серце продовжувало все також болітися в грудях, й образа на Мстислава перехоплювала подих, вартувало їй було лиш тільки згадати все те, що зачула вона вночі в його спочивальні при розмові з ординкою Сохатай. Радислава некохана, вона є некохана дружина свого мужа, котрому так швидко й так довірливо віддала своє молоде серце. Й як тепер пережити все це, як жити з болем цим і намагатися бути щасливою? Ні, щасливою вона вже ніколи не буде. Мрії ті заповітні її дівочі про щастя виявилися марними й зараз приносили лиш розчарування. Й коли ще в Києві вона тішила себе впевненістю в тім, що в маєтку мужа, подалі від чарівної Устинії, зможе перемогти ту жінку в серці мужа свого, зможе витруїти ту з його думок своїм коханням і стане відчайно боротися за своє щастя, то вже в цей ранок нічого подібного зовсім не бажала. Її не кохають, її просто не кохають і ніколи не кохали, й коли б не трапилася йому Устинія з її спокусами, то нічого ж би геть не перемінилося. Мстислав не покохав її в першу хвилину їхнього знайомства, вона не увійшла до його серця – то навіщо має боротися зараз? Радислава дуже сумнівалася в тім, що почуття торкнеться його серця, тим більш що серце те вже було зайняте іншою. Й що стане робити далі – того поки навіть не відала. Й навіть думки об тім мати не бажала. Нехай усе буде так, як має бути – а далі вже щось та намислить її бідолашна голівонька.