Читать книгу Радислава. Історія одного кохання онлайн

52 страница из 77

– Й що тепер станеш діяти, зіронько моя?

Радислава важко зітхнула.

– Не знаю того, Мокрино… навіть не відаю. Серце поривається моє полинути геть з цього дикого місця, втектися від нього… втектися так далеко, щоб навіть думки про нього не відшукали мене. Повернутися додому жадаю, та як повернуся я туди, Мокрино? Таточко з мамою вважають, що донечка їхня щасливою поїхала до маєтку мужа свого в цей дикий далекий край… коханою жоною насолоджується життям. Як зможу я повернутися й проказати їм об тім, що муж не кохає й не кохав мене, що помилилася я жорстоко, коли обрала за мужа собі боярина Мстислава В’яженича? Я не зможу цього зробити, просто не зможу. До того ж я не хочу, аби та Устинія вважала, що змогла мене перемогти. Нехай коли вже доля вготувала мені подібне стражденне життя, я буду страждати й робитиму це так, як належить боярині – стійко та з гідністю. А потім уже поглянемо… Можливо, я й покину Мстислава, але не зараз.

Мокрина ласкаво та турботливо приголубила вродливе личко Радислави.