Читать книгу Просто гра онлайн

26 страница из 86

– У нашому житті все можливо, – зітхнула жінка, – але не у твоєму випадку. Серце мені підказує, що Ілля тебе використовує у своїх цілях.

– Ти зробила такий висновок, побачивши його раз?

– Іноді одного погляду достатньо, щоб зрозуміти людину, а часом і життя не вистачить, – промовила мати.

– Ні, мамо, ти помиляєшся, – сказала їй донька, – я добре знаю свого хлопця і впевнена в його щирих почуттях.

Наталія подумала, що зараз слушна нагода сказати, що чекає дитину, але не змогла. Першим цю новину має дізнатися Ілля, – вирішила вона.

Алла Володимирівна пішла, а дівчина уже не змогла зосередитися на читанні книжки.

«Досить мовчанки!» – сказала вона собі.

Наталія швидко перевдяглася і попрямувала до автосалону, де працював Ілля. Він помітив дівчину, радісно усміхнувся, витер руки ганчіркою і вийшов з ангару до неї.

– Привіт, сонечко! – сказав він і чмокнув її в щічку. – Щось трапилося?

– Поговорити треба, – сказала вона, сідаючи на лавку, біля якої стояло відро з водою для недопалків.

– Я тебе слухаю.