Читать книгу Просто гра онлайн
28 страница из 86
– Іллечко, вгамуйся! – засміялася Наталія. – Твоя мама не буде проти одруження?
– Ні, ти що?! А твої?
Ілля перестав сміятися і посерйознішав, а в міжбрів’ї з’явилася зморшка.
– З моїми батьками ми маємо поговорити разом, – відповіла дівчина.
– Я прийду до вас. Коли? Можна сьогодні ввечері? Вони будуть вдома? О котрій? – засипав він дівчину запитаннями.
– Краще завтра ввечері, – сказала Наталія. – Приходь о сьомій.
– Домовились! Ми можемо сьогодні ввечері зустрітися?
– Ні, завтра у мене вдома, – відповіла дівчина.
Закохані не помітили, що біля автосалону на мить пригальмував чорний «мерседес» Наталчиних батьків. Віконце пасажира прочинилося, з нього визирнула Алла Володимирівна, а потім автівка рушила далі.
Розділ 6
Наталія нервувалася. Стрілки настінного годинника невпинно наближалися до сьомої вечора, а батько ще не повернувся додому. Вона попередила матір, що з батьками хоче поговорити Ілля, і Алла Володимирівна неквапно накривала на стіл. Дівчина була впевнена, що мати зробить усе, щоб похизуватися перед гостем статками родини, тому на столі будуть делікатеси. Наталія не поспішала допомогти матері й пішла до свої кімнати, щоб вдягнути улюблену синю сукню. Їй дуже подобався гіпюр на коротких рукавах – мереживо справляло враження вишуканості, а колір сукні пасував до її очей.