Читать книгу Просто гра онлайн

30 страница из 86

Жінка повернулася і сказала, що чоловік допізна затримається.

– Форс-мажор! Павла Ігнатовича не буде – справи! Він перепрошує, тож почнімо без нього, – усміхнулась мати й запросила гостя до столу.

Алла Володимирівна припрошувала Іллю скуштувати ту чи ту страву, проте хлопець почувався ніяково. Погляд юнака час від часу зупинявся на бутерброді з червоною ікрою. Він її ще ніколи не куштував, але соромився взяти. Запах м’ясного гуляшу, яким була щедро полита гірка картопляного пюре на широкій тарелі, збудливо лоскотав ніздрі. Від цього млосного аромату в Іллі забуркотіло в животі, і він ще більше знітився, проте продовжував жувати овочевий салат, акуратно нанизуючи шматочки помідора на виделку. На допомогу поспішила Наталія. Вона наклала Іллі в тарілку картоплі з м’ясом.

– Дякую, – тихо промовив Ілля і вдячно глянув на дівчину.

Він знав, що має почати розмову, але йому від нервування ніби заціпило. Отямився хлопець лише тоді, коли Наталія під столом штовхнула його ногою. Ілля витер губи серветкою і знову розгубився, не знаючи, куди її покласти.