Читать книгу Зміщення спектра онлайн

19 страница из 64

– Як її звати? – запитала вона раптово.

– У неї подвійне імя. Аґнєшка Доброслава, – спокійно відповів він.

– Вона вродлива? Маєш з нею ще якісь стосунки?

– Вродлива? Цього замало. Вона прекрасна. Звичайно, що маю. Досить регулярно. Останній раз я бачив її вчора ввечері,– сказав він.

– І що?! – запитала вона. Він почув знервованість у її голосі.

– Як то що? Ми цілувалися. Як завжди… – прошепотів він і замовк.

– Але тобі не варто турбуватися. Це заміжня жінка, – додав він згодом.

Надя раптово відсунулася від нього і почала швидко виштовхувати його руку з-під своєї шиї.

– Що з тобою діється? Надю, ну що таке?! – театрально вигукнув він, вдаючи розчарування. – Я завжди цілую свою матір, коли надовго виходжу з дому. А я ж вийшов у п’ятницю ввечері. Сьогодні неділя, – сказав він через деякий час, модулюючи свій голос так, аби він звучав якомога поважніше. – Це так, для нагадування, – спокійно додав він і міцно притягнув її до себе.

Вона різко вирвалася з його обіймів. Стала на коліна. Відчував її коліна, що тиснуть йому на ребра. Якусь мить вона мовчала, нервово кусаючи губи. Він побачив зухвалий смішок у її погляді. Через деякий час вона почала щосили бити його подушкою.