Читать книгу Княгиня Острозька онлайн

52 страница из 63

Поруч стояв літній дерев’яний палац. На нижньому ярусі – залець для невеликих прийомів. Тут також збиралися придворні й челядь для обговорення важливих та насущних справ. Поруч улаштовано світлиці для гостей. Нагорі – чоловічі й жіночі князівські покої з виходом у кімнати камеристок (ті завжди мали бути під руками), купальня, відпочивальня і тераса під дахом. З тераси було добре видно ліс, куди князівська родина охоче подавалася на полювання, поле для міських гулянь і місце, де зводилися ристалище для турнірів, а також невисока будівля та поруч із нею – всі оснастки для змагань зі стрільби з лука. Князі жили «на дві руки»: шукали тепло чи прохолоду то у вежі Мурованій, то в дерев’яному палаці. Та все залежало від літ і зим, від часів та обставин. Для того вони й пани, щоб самим вирішувати, як їм будувати свій світ.

Острог. Покої князя

– Князь іще спить? – заглянула Беата крізь двері.

– Спить, ваша світлосте, – промовила служниця.

– Вже не марить? – стурбовано глянула на Матильду.

– Марить. Знову вас кличе, – зітхнула служниця.