Читать книгу Княгиня Острозька онлайн

54 страница из 63

Було чути аж до покоїв, що біля палацу зупинилася карета. Щойно княгиня виглянула з вікна, як на порозі стала камеристка Софія:

– Княжич Василь-Костянтин Острозький приїхав.

– Дякую, Софіє, – промовила Беата, не відводячи очей від карети.

Машталір відчинив дверцята, й Беата побачила тринадцятилітнього княжича Василя-Костянтина Острозького в супроводі двох осіб замкової прислуги та маршалка Дубенського.

– День добрий, челяднику. Чи княгиня Беата вдома? – запитав маршалок, вийшовши з карети.

– Добридень, поважний паничу. Біля його світлості князя Іллі, – відповів челядник.

– Передайте княгині Беаті, що княжич Василь-Костянтин Острозький приїхав відвідати свого брата, князя Іллю.

– Зараз доповім, пане, – кивнув головою челядник і зник за дверима.

За якусь мить служник запросив княжича до палацу.

Коли прочинилися двері, на порозі з’явився Василь-Костянтин. Він був при повному параді: довгий синій атласний кунтуш із золотими застібками та широким шкіряним паском, на голові – чорний берет, на ногах – сап’янові чоботи. Одягом він скидався на свого покійного батька Костянтина Острозького, тільки погляд у сина був гостріший. Молодий ще.