Читать книгу Княгиня Острозька онлайн

57 страница из 63

– Не зобидив ти мене, Василю. А якщо я скривдив тебе чим, то теж прости. І за ворожнечу з княгинею Олександрою прости, – останні слова Іллі були тихими, мов на сповіді. – Я не міг стерпіти несправедливості.

До нього з Василем доля була немилосердною. В обох був спільний батько, але різні матері. Так уже веліла доля, що Василь ріс без батька, а Ілля – без матері.

Їхній батько, Великий гетьман Костянтин Острозький, не мав часу на одруження: весь був у державних справах, битвах, звитягах. Аж у 49 літ надумався розбагатіти родиною. Він пошлюбив княжну Тетяну Гольшанську, дочку луцького старости та маршалка Волинської землі, гетьмана Семена Гольшанського. І народився в них син, якого назвали Іллею. Усе своє серце гетьман віддавав дружині й синові, аж поки не спіткало їх горе: Тетяна померла, коли Іллі було дванадцять літ. Батько вболівав за майбутнє сина, який залишився єдиною його розрадою і надією. Відразу й уклав угоду про його шлюб із донькою першого польного гетьмана литовського Юрія Радзивілла Анною Радзивілл.