Читать книгу Острів Дума онлайн

205 страница из 232

– Гадаю, так, але як стара леді в початковій стадії Альцгаймера змогла взнати телефон її нового орендатора?

Ваєрмен хитро зирнув на мене.

– Орендар новий, а номер старий, функція автонабору діє у всіх апаратах отам, – він ткнув пальцем собі за спину в бік дому. – Є ще питання?

Я здивувався.

– Мій номер у неї в автонаборі?

– Не гань мене, я не так давно затесався в це кіно. Гадаю, це той ріелтор, що займається її маєтками, запрограмував номери орендованих домів у телефони. Або її бізнес-менеджер. Він налітає сюди з Сент-Пітерсбургу приблизно через кожні шість тижнів, аби пересвідчитися, що вона ще жива, і я не втік, прихопивши Сподівську порцеляну[84]. Я його спитаю, як з’явиться наступного разу.

– Отже, одним натиском кнопки вона може зателефонувати до будь-якого будинку на північному кінці острова?

– Ну… так. Я маю на увазі, що вони ж всі її, – він ляснув мене по руці. – Проте, знаєш що, мучачо? Гадаю, цього вечора в твоєї кнопки станеться нервовий розлад.

– Ні, – попрохав я, сам не знаючи чому. – Не треба цього робити.