Читать книгу Острів Дума онлайн

206 страница из 232

– Авжеж, – погодився Ваєрмен, ніби щось зрозумівши, але хтозна, може, він дійсно щось знав? – Хай там як, а пояснення тому містичному дзвінку знайшлося – хоча мушу тобі наголосити, пояснення стають хиткими на острові Дума. Як це показує й твоя історія.

– Що ти цим хочеш сказати? Ти теж мав… схожий досвід?

Він дивився на мене відкрито, із загадковим виразом на обличчі. Холодний січневий вітер віяв поривами, нагортаючи пісок довкола наших щиколоток. Задирав йому волосся, знову відкриваючи над правою скронею шрам у формі монети. Чи хто, бува, не вдарив його колись горлом пляшки під час якоїсь бійки в барі, намагався я уявити того, хто міг би озлитися на цього чоловіка. Важко було собі такого уявити.

– Так… я мав досвід, – промовив він, роблячи вказівними пальцями різкий жест, ніби закриває лапки цитати. – Той самий, через який діти стають дорослими. Той, що змушує викладачів англійської гнати туфту первачкам… літер-курс. – Кожну свою фразу він брав пальцями у лапки.

Окей, йому не хтілося розповідати, принаймні зараз. Відтак я спитав його, чи він повірив у мою історію.