Читать книгу Загадкова кімната онлайн

65 страница из 105

Перехоплюю нервовий погляд Джека. Він одразу ж відводить очі.

– Шампанське мені подарували колеги по роботі, коли я повідомила, що переїжджаю. Я привезла два келихи й наповнила один, поки розбирала речі. Але в цьому шарварку забула, куди саме я його поставила, тому наповнила і другий також. Угоду я тоді ще не прочитала, навіть попри те, що вже встигла підписати. Отже, як бачите, все це непорозуміння.

Все це звучало б дуже переконливо, якби вони діяли від щирого серця. Але ж вони брешуть. Точніше кажучи, Джек бреше.

Марта знову дивиться на чоловіка, тоді зводить очі на мене. Цілком очевидно, що подружжя вирішило делегувати обов’язок вести зі мною перемовини саме їй.

– Може, й так, але все одно це порушення угоди. І нам здається, що це неприпустимо. Нічого особистого. Ви дуже мила дівчина. – Вона гарячково підшукує гоже пояснення. – Ми просто думаємо, що ви тут не на своєму місці.

Я залишуся. Жодних сумнівів щодо цього в мене немає. Але мені цікаво, в чому полягає справжня причина цього дійства. Певна річ, існують на світі дурепи, які не проти скочити в гречку з Джеком, але я чомусь сумніваюся, що він отак от мститься щоразу, коли дістає від когось одкоша. Для таких, як він, це лотерея. Раз на раз не припадає. Потім я пригадую вираз його обличчя, коли я попросила його піти. Міркую над тим, що б сталося, якби Марта так вчасно не повернулася додому. Гм, можливо, я про нього зависокої думки.