Читать книгу Загадкова кімната онлайн

66 страница из 105

– Послухайте, Марто, мене не цікавить оце – «на своєму місці, не на своєму місці»… Я знаю одне: я підписала угоду терміном на шість місяців. Я збираюся виконувати її, і ви так само. А ще я хочу вас попередити, що працюю в галузі, де достобіса дуже беручких юристів, один з яких – мій колишній хлопець.

І нащо я приплітаю сюди Алекса?

– Якщо ви вирішите порушити угоду, яку ми підписали, я звернуся до них і тоді вже нам доведеться з’ясовувати стосунки в суді.

Слово «суд» змушує обох ледь помітно здригнутися. Марта, здається, от-от заплаче.

– Не треба цих погроз, Лізо. Ну чому ви не розумієте, що в нас із вами просто нічого не вийде? В Лондоні є чимало кімнат на винайм. Чому ви не хочете підшукати собі якусь іншу?

Але я непохитна.

– Тому що я вже знайшла цю. Я заплатила завдаток і орендну плату, і я тут залишуся. Ще щось?

Джек більше не здається втіленням невинності. Власне, він дивиться на мене з чимось, що вельми нагадує гнів. Він, вочевидь, не звик до того, щоб жінки чинили опір. Мабуть, це через те, що він живе з Мартою, яка старша від нього. От йому й почало здаватися, ніби він володар всесвіту.