Читать книгу Загадкова кімната онлайн

63 страница из 105

Обоє зводяться, коли я заходжу до кімнати. Марта здається змореною, шкіра ще дужче обпинає вилиці, ніж зазвичай, колір обличчя якийсь дивний – його не в змозі приховати навіть тлустий шар рум’ян. Джек стоїть у неї за спиною. У його присутності дружина здається якоюсь навіть меншою на зріст.

Обоє мовчать, тому я не витримую першою:

– Якісь проблеми?

Так, цілком очевидно, що проблеми. Судячи з моїх спакованих речей, мене збираються викинути звідси. Але цього не станеться, я цілком і повністю цього певна. Мене поймає враження, наче я потрапила до якоїсь паралельної реальності. Ще вчора вони обоє були такі лагідні до мене, такі приязні… ну, якщо не зважати на…

І саме тієї миті я помічаю пляшку шампанського, яку Джек приніс до моєї кімнати – так, до моєї кімнати! – напередодні ввечері, щоб «відсвяткувати». Вона стоїть на столі. І два келихи, наполовину повні напою, з якого давно вже вивітрилися всі бульбашки, стоять поруч із нею. Підтискаю губи.

Голос Марти бринить.

– Що ж, Лізо. Буду лаконічна, бо не хочу образ і вважаю, що це непотрібно. – Вона озирається на Джека по допомогу, але на цей погляд він відповідає самим лише безневинним виразом обличчя. – Ми з Джеком поговорили й вирішили, що для всіх нас буде краще, якщо ви пошукаєте собі інше місце проживання. Ми повернемо вам орендну плату й завдаток, це не проблема. Але ми хочемо, щоб ви поїхали. Вже сьогодні.