Читать книгу Згодом онлайн

16 страница из 73

І від цього мені стало дуже сумно.

Мабуть, мама це побачила, бо розкрила мені обійми.

– Синку, іди сюди.

Я підійшов і обійняв її.

– Твоя індичка – красуня. Це найкрасивіша індичка, яку я бачила в житті. Я повішу її на холодильник, і вона висітиме там вічно.

Я обійняв маму з усією своєю силою і притулився лобом до ямки на її плечі, щоб вдихати пахощі парфумів.

– Я люблю тебе, мам.

– І я тебе люблю, Джеймі, сильно-пресильно. А тепер іди пограйся чи подивись телик. Мені треба зробити кілька дзвінків, а потім замовлю китайську їжу.

– Добре. – Я вже рушив у бік своєї кімнати, та раптом зупинився. – Вона поклала свої персні на верхню полицю шафи в коридорі, за якимись альбомами.

Мама подивилася на мене, розтуливши від подиву рота.

– Навіщо?

– Я в неї спитав, вона сказала, що не знає. Сказала, що на той час її думки вже потопали в крові.

– Господи, – прошепотіла мама і притулила долоню до горла.

– Придумай, як йому про це сказати, коли будемо їсти китайське. Тоді він не розхвилюється. А можна мені курку генерала Цо?