Читать книгу Згодом онлайн

44 страница из 73

До письменників, які видають по книжці на рік (Ельдорадо кожного літературного агента), він не належав, зате був надійний – книжка, в назві якої фігурувало слово «Роаноук», з’являлася що два-три роки. Перші чотири вийшли ще за каденції дядька Гаррі, наступні п’ять – під маминим керівництвом. Зокрема й «Діва-примара з Роаноука», яку Томас оголосив своїм передостаннім твором. Остання книжка циклу, пообіцяв він, відповість на всі запитання, які виникали у відданих читачів ще з часу тих перших вилазок на Болото смерті. Крім того, ця книжка буде найдовшою в циклі, міститиме приблизно сімсот сторінок. (Що дозволить видавцеві накинути зайвий долар-два до ціни покупки.) А коли з Роаноуком та всіма його таємницями буде покінчено, зізнався автор моїй матері під час одного з її візитів до його маєтку на півночі штату Нью-Йорк, він має намір розпочати багатотомний цикл, присвячений «Марії Селесті»[4].

Усе це здавалося чудесним – доки він не помер за письмовим столом, написавши всього тридцять сторінок свого маґнум опусу. Йому заплатили неслабий аванс – три мільйони. Але якби книжки не було, аванс довелося б повертати, разом з нашою часткою. От тільки наша частка вже або зникла, або була зарезервована. І тут, як ви вже могли здогадатися, на сцену мав вийти я.