Читать книгу Згодом онлайн

47 страница из 73

– Джеймі, він може бути у своєму будинку? Тіло напевно забрали в морг чи в бюро ритуальних послуг, але він сам може бути вдома?

Відповісти я міг тільки «не знаю», але я цього не сказав. І взагалі нічого спочатку не сказав. Занадто був приголомшений. І скривджений. А може, навіть злий, точно не пам’ятаю, а от приголомшеність і кривда добре закарбувалися в пам’яті. Вона мені наказала нікому ніколи не розказувати, що бачу мертвих, і я мовчав. А сама розказала. Розпатякала Ліз. Ось чому Ліз приїхала з нею і невдовзі скористається сигналом-блимавкою на торпедо, щоб розігнати транспорт з дороги на Спрейн-Брук-Парквей.

Після довгої мовчанки я спитав:

– Давно вона знає?

Я побачив, як Ліз підморгує мені в дзеркалі заднього огляду таким особливим підморгуванням, яке означає «у нас є таємниця». Мені це не сподобалось. Таємниця мала бути в нас із мамою.

Сягнувши через сидіння, мама вхопила мене за зап’ястя. Рука в неї була холодна.

– Не думай про це, Джеймі. Просто скажи, чи може він там бути.

– Та мабуть. Якщо він там помер.