Читать книгу Згодом онлайн

63 страница из 73

– Скажи йому те, що я сказала тобі йому сказати!

Мама хотіла, щоб я сказав от що: він має нам допомогти, інакше тонка фінансова крига, по якій ми ходимо вже рік чи більше, провалиться під нами, і ми втопимося в океані боргів. А ще – що агенція вже втрачає клієнтів, бо деякі письменники дізналися про наші проблеми і що ми можемо вимушено закритися. Щури, які біжать з корабля, – от як вона їх назвала одного вечора, коли Ліз не було, а келих вина був уже четвертий.

Але всією цією бла-балаканиною я не парився. Мерці мусять відповідати на твої запитання – принаймні доки не зникнуть, – і мусять казати правду. Тому я просто перейшов до головного.

– Мама хоче знати, про що «Секрет Роаноука». Їй треба знати весь сюжет. Вам відомий весь сюжет повністю, містере Томас?

– Звичайно. – Він запхав руки ще глибше в кишені шортів, і мені стало видно тонку смужку волосся, що збігала вниз його животом від пупа. Я не хотів цього бачити, але побачив. – Перш ніж написати хоч щось, я завжди знаю все.

– І все тримаєте в голові?