Читать книгу Радислава. Історія одного кохання онлайн

43 страница из 77

Нарешті, вже під кінець вечері, Мстислав обернув до неї лице.

– Тобі сподобався твій новий дім, жоно моя?

Радислава вичавила з себе усмішку.

– Сподобався, муже мій.

– Радий це чути. Тепер ти в нім господиня, щоправда, така ж іще юна літами. А маєток й господарство в мене великі… тому я гадаю, що не буде зайвим нам запросити на деякий час дружину мого брата, аби вона допомогла тобі звикнутися й навчила премудрості господарювання…

Радислава була ледь не вдавилася куснем хліба й мовчки поглянула на мужа свого. Невже та жінка настільки зчарувала його, що він тепер не соромиться покликати її до їхнього дому під приводом допомоги їй – Радиславі – по господарству? Устинія й тут, у далекім маєтку Мстислава, продовжує володіти ним, і дарма Радислава вважала, що відстань допоможе їй перемогти ту жінку, котра потайним хижаком вдерлася до її родини молодої, аби зруйнувати щастя, на яке так сподівалася Радислава, коли обирала собі за чоловіка цього боярина.

– Гадаю, вже завтра ти можеш відписати Устинії й запросити її до нас на гостину, й мій брат не зможе тобі відмовити… – наче здалеку, отруйно лунав для Радислави голос чоловіка, й вона ледь стримувала себе, аби не зірватися на рівні ноги та не кинути Мстиславові все в обличчя, при численних свідках, що клекотілося зараз розпеченою лавою в її ображенім серці.