Читать книгу Радислава. Історія одного кохання онлайн

44 страница из 77

Він вважав її за нерозумне та наївне дитя, котре зовсім не помітило того, що відбувається між ним та дружиною його брата, але ж вона зовсім не була такою – вона все бачила й розуміла, вона пронизливо відчувала ті зміни в нім, що завдавали їй стільки болю, але ж мовчала, навчена стриманості та покори мужу своєю вельможною матінкою. Та знав би тільки хто, як важко давалося їй те мовчання, як дерли душу й горло слова докори та образи. Але вона змовчала про свій біль, змовчала про свою образу й тільки холодко поглянула на мужа.

– Дякую тобі за турботу, муже мій, але я не потребую допомоги Устинії.

Мстислав нахмурився невдоволено, завдаючи цим Радиславі додаткового болю.

– Я так не мислю. Ти ще надто молода…

Погляд Радислави полишався холодним.

– Я навчена матінкою всього, чим має володіти господиня великого будинку. Й мені бажається перші дні нашого подружнього життя поділяти лиш тільки з тобою, мій муже, а не приймати гостей.

– Устинія не гостя… вона наша родичка.

– Можливо, але мені не подобається ця жінка.