Читать книгу Зміщення спектра онлайн

52 страница из 64

– Кубо, зробимо собі цей Святвечір пізніше, так? Що думаєш?

Він не пригадує, чи відповів що-небудь. Усе відбулося так швидко. Вона потягнулася до його рук, і разом вони пробігли через кімнату з фотографіями. Він перечепився об наплічник, упав, вона подала йому руку, допомагаючи встати. Через низький одвірок без дверей вони вбігли на вузькі, скрипучі сходи. Стрімкі спіральні сходи закінчувались прямокутним отвором. У нього було таке враження, що він виходить через відкритий люк на якийсь дах. Тільки-но він вихилив голову, Надя подала йому обидві руки, витягаючи його нагору. Він опинився в кімнатці в мансарді. Одна велика грушоподібна жарівка звисала зі стелі на довгому шнурку, кидаючи слабке помаранчеве світло. У кімнаті інтенсивно пахло – він досі не пам’ятає чому – помаранчами. Декілька метрів від отвору на двох шарах піддонів із сирої деревини лежав грубий матрац, прикритий зеленкуватою тканиною. Надя стала біля матраца. Скинула сукню. Коли він підходив до неї, вона повернулася спиною і розстібнула бюстгальтер…