Читать книгу Винуваті люди онлайн

94 страница из 113

– Мені Настка, наша служка, переповіла, що граф повернулися в маєток… От я й подумала, що й ти… ти… ну… я подумала…

Василь льодяним поглядом зупинив Марусю. Він не міг і не хотів слухати її пояснень, а її сльози його тільки дратували. Згадав раптом, як супроводжував графа Браницького до публічного дому в Петербурзі, як перед паном кружляли безсоромні дівки в мереживах, що майже нічого не прикривали, хапали не лише пана, а і його, Василя, за руки й голосно вигукували французькі слова, описуючи пропоновані на продаж ласки. Пан Владіслав тоді, сміючись, під’юджував Василя не бути жмотом і купити собі хвойду на ніч. Але Василь нічого, окрім огиди, до продажних шльондр не відчував. То були курви, які лягали з кожним, хто мав гроші. На диво, схоже почуття з’явилося зараз і до Марусі. Вона була з іншим, лягала з ним у ліжко… А тепер прийшла сюди й пропонувала йому себе так само, як кілька годин тому пропонувала своєму шляхтичеві. Продажна вона. Усі жінки продаються за гроші. І Маруся така ж.

Василь мовчки кивнув Марусі й пішов до виходу зі стайні.