Читать книгу Винуваті люди онлайн

96 страница из 113

– Марисю, серце, а мені переказали, що ти на заводі… Батька шукаєш?

Графиня Лідія перегородила Марусі дорогу. Графині й справді переповіли, що дружина Ясенського вештається кінним заводом. Браницька відразу збагнула, кого хоче знайти Маруся, і вирішила упередити скандал. Маруся тепер була заміжня за шляхтичем, а значить, увійшла до їхнього кола. Коли вона була простою собі дівчиною, її стосунки з Василем були темою розмов на панській кухні. Утім, пані Ясенська вже втрапила б на довгі язики шляхетських цокотух, які заразом перемили б кістки й графині Браницькій, мовляв, та сприяє розпусті й улаштовує побачення для двох голубків просто у своєму маєтку.

– Ах, Марисю, як сумно стало без тебе! Александер також мене покинув. Повернувся на свою службу до Києва. Я зовсім сама…

Графиня обійняла Марусю, наче рідну, і піднесла хусточку до очей. Вона й справді почувалася самотньою. Фіаско графа Владіслава в Петербурзі, на яке перетворився продаж коней, стало новим розломом у стосунках подружжя, і пані Лідія ще більше віддалилася від чоловіка. Дорослий син, який недавно відбув у Київ, мав своє життя. Він уже не потребував материної опіки, а вона все одно бачила його дитиною, переживала за нього дужче, ніж за себе. Найбільше ж журилася дивним словом «соціялізм», що раз у раз злітало із синових уст.