Читать книгу Винуваті люди онлайн

98 страница из 113

Флор сидів за дерев’яним бюрком і під лінійку вписував цифри до великого гросбуха. Біля нього стояла давно схолола склянка чаю, яку йому подали ще в обід. Старший машталір останнім часом забував і пообідати, не те що чаю напитися. Від Марусиного весілля Флор засиджувався в конторі до глупої ночі, а додому йшов лише ночувати. Усе вдома нагадувало йому про недавно набуте каліцтво. Здавалося, там і стіни просякли кров’ю та болем, як ті рушники, що ними Маруся змивала з батька кров і бруд і які, так і не відіправши, просто спалила в грубі.

– Усе працюєте, Флоре Ігнатовичу? – Графиня Браницька дуже старалася поводитися невимушено, але взаємна напруга між донькою та батьком, що миттєво заповнила простір невеличкого покою, відчувалася майже фізично.

– Я розпоряджуся, щоб нам подали сюди чаю, – не здавалася графиня. Вона зашелестіла сукнею по коридору, шукаючи кого-небудь, щоб послати по самовар. Батько й донька лишилися самі.

Маруся вперше побачила Флора після весілля. Вона підняла очі на батька й розплакалася, як маленька.